Відбувся круглий стіл на тему "Суворі уроки Чорнобиля"

26 квітня 2016 року, у вівторок, відбувся Круглий стіл на тему "СУВОРІ УРОКИ ЧОРНОБИЛЯ", організований кафедрою історії і політології Львівського торговельно-економічного університету та Науковим товариством ім. Шевченка.

Учасники Круглого столу – ректор ЛТЕУ проф. Петро Куцик, проректори, члени НТШ, декани, викладачі, студенти, працівники вузу. 

Зі вступним словом до присутніх звернувся проректор університету професор Степан Гелей, який пригадав присутнім головні історичні відомості про Чорнобильську катастрофу.

Рівно тридцять років тому,в ніч на 26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв. за київським часом сталася найбільша техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. На 4-у реакторі пролунали два вибухи. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано сталеву і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів. Вогонь гасили до 5 години ранку. у середині четвертого блоку його вдалося загасити лише до 10 травня.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі.

Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати цю катастрофу. Лише через два дні, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, влада СРСР по Центральному телебаченню подала коротеньке оголошення про вибух на Чорнобильській АЕС. Із-за традиційної секретності в СРСР від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастрофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинцю і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню. Однак, евакуація почалася лише 27 квітня о 14.00. Це було великою помилкою оскільки вітер дув у напрямі м. Прип'яті, який знаходився за 4 кілометри від ЧАЕС, а завершилася у 30-ти кілометровій зоні до 6 травня. Тут було евакуйовано більше 200 тисяч людей. У ліквідації аварії брали участь близько 600 тис. чол., з них кожен четвертий загинув, кожний десятий став інвалідом.

Усі присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання.

До слова був запрошений д. і. н.,старший науковий співробітник, зав. відділом етнології сучасності Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Лауреат  державної премії в галузі архітектури Ярослав Тарас.

Ярослав Тарас 10 років у складі колективної історико-етнографічної експедиції вивчав гуманітарні наслідки Чорнобильської катастрофи у зоні відчуження. Його доповідь – це спогади про побачене, зафіксоване на слайдах. У зоні відчуження природне середовище потроху поглинає сліди життя та діяльності людей. По селах ще стоять старі зрубні хати, але все довкола і навіть асфальтовані дороги потроху руйнуються, заростаючи травою та чагарниками. Тут можна зустріти людей – чоловіків, жінок і дітей, які гостинно приймають подорожніх. Тут навіть виник новий етнографічний фольклор.

Пан Ярослав висловив своє припущення, що ця аварія була не зовсім випадковою. Вона стала ще однією ланкою політики нищення генофонду та культурних цінностей українського народу. А тому кожен, хто хоч раз побуває на території Чорнобильської зони переоцінює власні цінності та сенс життя. 

На теперішній час Ярослав Тарас завершує книгу про Чорнобильську аварію.

Продовжив виступи д. медич. н., проф. Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького – Борис Білинський. Професор є відомим онкологом, автором низки досліджень про наслідки Чорнобильської аварії, виступав з лекціями в США, зокрема у Гарварді, та інших країнах. Він подякував за запрошення виступити перед аудиторіє університету, половину з якої складають студенти – молоді люди, які ще не народилися у той час, коли відбулася ця страшна трагедія.

Борис Білинський наголосив на тому, що Чорнобильська аварія стала заупокійним дзвоном по СРСР, який став поштовхом до розвалу злочинної тоталітарної системи. Її нелюдським проявом стало замовчування інформації про сам вибух та його масштаби. Адже офіційно про цю аварію було оголошено аж після того, коли про це заговорили шведські ЗМІ. У той же час у Києві відбувається велопробіг, йдуть приготування та проводиться першотравнева демонстрація. 

Однак інформація про трагедію та її наслідки вже поширювалися в Україні, адже люди почали тікати з Києва – вже 28 квітня купити квитки на потяги у всіх напрямках було неможливо.

Борис Білинський зазначив, що вивчати, науково досліджувати наслідки Чорнобильської аварії на здоров’я людини є надзвичайно складно. Бо керівництво СРСР зробило все можливе, щоб цей аспект трагедії також приховати. Зокрема, про це свідчить наступний факт. З Києва до Львова, у Брюховицький піонерський табір привезли групу дітей. У них розпочалася променева хвороба, однак всіх їх було госпіталізовано у лікарню з діагнозами різних кишкових інфекцій. Таким чином, науковці та широкий загал набагато більше інформований про радіологічне опромінення та його наслідки після вибуху ядерних бомб у Хіросімі та Нагасакі, ніж після вибуху на Чорнобильській АЕС. Від радіації розвивається як гостра променева хвороба, яка може призвести до смерті, так і хронічна променева хвороба, яка є не менш небезпечна. Адже вона активізує зміни на молекулярно-генетичному рівні і викликає захворювання раку, який може розпочати розвиватися навіть через10-15 років після опромінення. А ще загрозою для здоров’я населення України є те, що внаслідок аварії був викинутий у повітря радіоактивний йод, який викликає захворювання щитовидної залози та лейкоз. За даними UNSCEAR, протягом 1990-2005 років було зареєстровано більше 6000 випадків раку щитовидної залози серед дітей та підлітків. експерти вважають, що, нажаль, це захворювання буде зростати ще протягом багатьох років. 

І наостанок Борис Білинський закликав пам’ятати про те, що в останній главі Біблії «Апокаліпсис» згадується про полин-траву, одним із різновидом якої є чорнобиль. Тому всім нам варто ще раз замислитися над наслідками та уроками Чорнобильської трагедії.

Своїм баченням про Чорнобильську трагедію поділився із присутніми д. і. н., провідний спеціаліст Інституту українознавства ім. І. Крипякевича НАН України, член Спілки письменників України, поет Петро Шкрабюк. Він зазначив, що спочатку провину за катастрофу покладали виключно, або майже виключно, на персонал. Таку позицію зайняли Державна комісія, сформована в СРСР для розслідування причин катастрофи, суд, а також КДБ СРСР, що проводив власне розслідування. МАГАТЕ у власному звіті 1986 року також в цілому підтримало цю точку зору. Проте, в подальші роки пояснення причин аварії були переглянуті, у тому числі і в МАГАТЕ. Консультативний комітет з питань ядерної безпеки (INSAG) в 1993 році опублікував новий звіт, що приділяв більшу увагу серйозним проблемам в конструкції реактора. У цьому звіті багато висновків зроблених в 1986 році, було визнано помилковими. Тому причини аварії є такі: реактор був неправильно спроектований і небезпечний — про це ще попереджав академік АН СРСР Валерій Легасов (1936–1988) -  фахівець з фізичної, неорганічної хімії, неорганічного синтезу і хімії плазми, перший заступник директора Інституту атомної енергії ім. І. В.Курчатова; персонал не був проінформований про небезпеки; персонал допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора; відключення захисту або не вплинуло на розвиток аварії, або не суперечило нормативним документам.

Підсумовуючи, Петро Шкрабюк, наголосив, що Чорнобиль розбудив Україну і через 5 років вона виборола незалежність. тому всі ми, особливо молодь, повинні знати і пам'ятати історію, берегти Україну, народ, свою родину. І наостанок, Петро Шкрабюк декламує авторський вірш "Услід за Сюсюрою"

Завершив круглий стіл своєю доповіддю канд. філософських наук, доц. кафедри історії і політології Львівського торговельно-економічного університету Степан Рутар, який зосередив свою увагу на соціально-політичному та моральному аспекті Чорнобиля. На його думку, уроки трагедії є наступні: Чорнобиль - це символ загроз, який несе тоталітаризм; справжні винуватці цієї трагедії не покарані і досі; ми отримали шанс вийти із геополітичного простору та домінування Росії.

Фотогалерея: